Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


1 , 2

Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.


1666. Тяга | Компас
Тяга применяется в качестве промежуточного звена механизмов различных машин. Тяга состоит из стержня поз.1 и крышки поз.2, внутри которых установлены вкладыши поз.3, 4 и 5. Для уменьшения износа поверхностей вкладышей, подвергающихся в процессе работы трению, через отверстие в крышке поз.2 и вкладыше поз.3 подводится смазка.
Дата добавления: 09.03.2011
РП 1667. МЗ Молниезащита больницы | AutoCad

10м,  выполненную из стального провода ∅8мм.  Сетку уложить на кровлю объекта под утеплитель-пенополистирольные плиты ПСБ-С-25. Степень горючести утеплителя-Г1 (низкая горючесть). Правило укладки сетки отображено на чертеже(см.лист. 6 ). Узлы пересечения проводов соединить сваркой. Выступающие над крышей металлические элементы (трубы,антенны и другое технологическое оборудование) присоединить к молниеприемной сетке. Для этой цели использовать закладные конструкции из стальной оцинкованной  проволоки ∅8мм. Выступающие неметаллические элементы защитить дополнительными молниеприемниками. Тип и размеры молниеприемников определить в зависимости от размеров и назначения защищаемых инсталяций.
В качестве токоотвода использовать  естественный токоотвод-соединенную между собой стальную арматуру колонн. Для этой цели выбрать колонны, расположенные по периметру объекта. Расстояние между колоннами, стальная арматура которых используется в качестве токоотводов должно быть не более 15м (Таблица 9 ДСТУ Б.В.2.5-38:2008). Электрическую непрерывность токоотводов обеспечить за счет  сваривания арматуры  на всем протяжении колонны (см. лист 5). Молниеприемную сетку соединить с токоотводами через закладные. Закладная- стальная проволока ∅8мм с одной стороны приваренная к арматуре верхнего конца колонны, другой конец выведен через перекрытие кровли и приварен к молниеприемрой сетке .  Арматуру нижнего конца колонны приварить к арматуре заземлителя молниезащиты (см. лист5 ).
Для защиты от ударов молнии использовать естественный заземлитель-железобетонный фундамент объекта (п.6.5.1 ДСТУ Б.В.2.5-38:2008). При выполнении фундамента обеспечить электрическую непрерывность  стальной арматуры по периметру.
Заземлитель молниезащиты соединить с защитным заземлением электроустановок.
Дата добавления: 09.03.2011
ДП 1668. Дипломний проект - Розробка технологічної лінії з виро-бництва кисломолочної продукції в умовах приватного підприємства «Горбенко» Солонянського району Дніпропетровської області | Компас

, аналізується сировинна база та ринок збуту продукції, а також описані трудові ресурси підприємства.
В технологічній частині розглядається характеристика сировини – молока та сметани. Вибирається технологія виробництва сметани на основі аналізу сучасних провідних технологій, проведено ряд технологічних ро-зрахунків. На основі складеного графіку технологічного процесу побудо-ваний графік роботи технологічного обладнання.
В третьому розділі дипломного проекту аналізується та вибирається обладнання для конструкторської модернізації, детально описані шляхи усунення конструктивних недоліків гомогенізатора. Все це базується на розрахунку конструктивного вдосконалення і є обґрунтованим.
Охорона праці включає аналіз шкідливих факторів виробництва та детальний опис заходів безпеки при роботі технологічного обладнання.
Підраховано економічний ефект від впровадження гомогенізатора. Визначено строк окупності вдосконалення.

ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Загальні відомості про підприємства
1.2. Виробничі відомості про підприємства 8
1.3. Аналіз сировинної бази 10
1.4. Трудові ресурси підприємства 11
1.5. Аналіз ринку збуту 11
1.6. Мета та задачі проекту 12
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 14
2.1. Характеристика сировини та готової продукції 14
2.2. Вибір та аналіз технології виробництва продукції 16
2.3. Технологічні розрахунки 17
2.4. Складання графіку технологічного процесу 19
2.5. Розрахунок та вибір технологічного обладнання 20
2.6. Складання графіку роботи технологічного обладнання 29
2.7. Висновки по розділу 30
3. КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА 31
3.1. Аналіз та вибір обладнання для конструкторської модернізації 31
3.2. Шляхи усунення конструкторських недоліків обладнання 32
3.3. Обґрунтування та розрахунок конструкційного вдосконалення 33
3.4. Висновки по розділу 40
4. ОХОРОНА ПРАЦІ 41
4.1. Аналіз шкідливих факторів виробництва 41
4.2. Захід безпеки при роботі технологічного обладнання 43
4.3. Висновки по розділу 47
5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ 48
5.1. Розрахунок економічного ефекту від впровадження технологічних операцій та модернізації обладнання 48
5.2. Розрахунок прибутку при роботі проектованої лінії та строку її окупності 49
5.3 Висновки по розділу 49
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 50
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 51
ДОДАТКИ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:
В результаті розробки дипломною проекту ми проаналізували господарчу діяльність підприємства. Охарактеризувати сировину та готову продукцію підприємства. Вибрали і проаналізували технологію виробниц-тва сметани. Зробили технологічні розрахунки. Склали графік технологіч-ного процесу виготовлення сметани. Розрахували і вибрали технологічне обладнання. склали графік роботи технологічного обладнання. А розділі конструкторської розробки проаналізували і вибрали обладнання для мо-дернізації, знайшли і розробили шляхи усунення недоліків гомогенізатора А1-ОГМ. Зробили обґрунтування та розрахунок конструкційного вдоско-налення.
Проаналізували шкідливі фактори виробництва сметани. Розробили заходи безпеки при роботі технологічного обладнання.
Розрахували техніко-економічну ефективність проекту. Після вдосконалення гомогенізатор працює краще за економічними, технічними та санітарними показниками . Строк окупності затрат на переоснащення складає близько 3,75 року.
Дата добавления: 21.03.2011
ДП 1669. Дипломний проект - Обслуговування та ремонт вантажно-пасажирського ліфта з вибором електро-механічних вузлів | AutoCad

1000 кг (13 пасажирів), має швидкість 0,5 м/с , кількість поверхів – 13. Привід ліфту електричний, з верхнім розташуванням машинного приміщення. Ліфт встановлено у лікарняній будівлі. Шахта глуха з усіх сторін , двері кабіни та шахти розсувні з автоматичним відкриттям.
Для данної ліфтової установки обираємо редукторну лебідку з канатотяговим шківом, яка має передаточне число 22 . В лебідці застосовується канатоведучий шків (575) мм з клиновим типом лунок , що дає змогу збільшити тягове зусилля на канатоведучому шківі за рахунок зменшення площі дотику канатів з КТШ.
В приямку шахти встановлюються гідравлічні буферні пристрої , які служать для захисту кабіни , лебідки та противаги від пошкоджень, розміщується вимикач живлення і щит зв’язку. В приямку також встановлюється натяжний барабан обмежувача швидкості.
Ліфт має поліспастну підвіску з кратністю поліспаста 2, при якій тягові канати , що сходять з канатоведучого шківа , огинають поліспастні блоки на кабіні і противазі і кріпляться до верхнього перекриття шахти в машинному приміщенні. Поліспастне підвішування кабіни та противаги у порівнянні з прямим безполіспастним підвішуванням при одній і тій же потужності та одному й тому ж числі обертів електродвигуна , однаковому передаточному числу редуктора і однаковому діаметрі КТШ збільшує в два рази вантажопідйомність і в стільки ж разів зменшує швидкість вертикального підйому підвішених поліспастно кабін і противаги . Схема електрична принципіальна побудована на базі мікропроцесорного пристрою керування, в якому алгоритм роботи ліфту визначається не електричними зв’язками, а програмою, записаною в постійний запам’ятовуючий пристрій мікропроцесору. Тому, окремі функціональні вузли схеми можна розглядати ізольовано, так як між ними немає електричних зв’язків, а зв’язок здійснюється логічно через програму мікропроцесору контролера ліфту. Контролер ліфту забезпечує збір інформації від датчиків, вимикачів і кнопок з наступною обробкою і формуванням керуючих сигналів на силові мережі виконуючих пристроїв системи.
Двигун застосовано асинхронний двохшвидкісний з короткозамкненим ротором 5AH180S4/16 , який має потужність 5 кВт і частоту обертання 1500об/хв.
Автоматичний привід дверей замість ручного приводу забеспечує на ліфтах більшу надійність і безпеку. При застосуванні автоматичного приводу дверей виключаються випадки зупинок ліфту через незакриті або погано закриті двері по вині пасажирів. Виключається можливість поява пасажира перед відкритою шахтою при відсутності кабіни на площадці поверху. Автоматичний привід зачиняє двері шахти і кабіни перед рухом і відкриває їх перед зупинкою.
В економічній частині данного дипломного проекту був розрахований локальний кошторис на виконання заміни електродвигуна та електромагнітного гальма, а також розрахунок чисельності і фонду заробітньої плати обслуговуючих робітників.
Дата добавления: 21.03.2011
КП 1670. Курсовий проект - Робоча площадка промислового будинку | AutoCad

ЗМІСТ
I. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
II. ВИБІР ВАРІАНТУ КОМПОНУВАННЯ БАЛОЧНОЇ КЛІТКИ
2.1 Нормальна схема (1)
2.1.1 Настил
2.1.2 Балки настилу
2.1.3 Головні балки
2.2 Нормальна схема (2)
2.2.1 Настил
2.2.2 Балки настилу
2.2.3 Головні балки
2.3 Ускладнена схема
2.3.1 Настил
2.3.2 Балки настилу
2.3.3 Допоміжні балки
2.3.4 Головні балки
2.4 Порівняння варіантів
III. РОЗРАХУНОК БАЛОК
3.1 Підбір перерізу по розрахунковому навантаженню
3.2 Зміна перерізу головної балки по довжині
3.3 Місцева стійкість елементів балки
3.4 Розрахунок поясних кутових швів
3.5 Розрахунок опорного ребра
IV. РОЗРАХУНОК З’ЄДНАННЯ БАЛОК
4.1 Розрахунок шарнірного вузла зниженого сполучення на болтах допоміжної балки Б3 з головною балкою Б1
4.2 Розрахунок монтажного стику головної балки Б1 складеного перерізу на високоміцних болтах
V. РОЗРАХУНОК КОЛОНИ СУЦІЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ
5.1. Підбір перерізу суцільної колони.
5.2 Розрахунок оголовка колони
5.3 Розрахунок бази колони
ЛІТЕРАТУРА

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Розмір комірки – 113 м
Крок колон в повздовжньому напрямі – 13 м
Крок колон в поперечному напрямі – 13 м
Нормативне технологічне навантаження - рn = 10 кПа
Коефіцієнт надійності по навантаженню - γf = 1,2
Матеріал балочної клітки, колон і настилу – сталь С275
Клас бетону фундаментів – В 30
Відмітка підлоги робочої площадки – + 9,2 м
Найменший габарит під перекриттям – 7 м
Переріз стержня колони – суцільний
З’єднання елементів конструкцій – на високоміцних болтах
Конструкція підлоги - - асфальтобетон – 40 мм
- бетон В 10 – 100 мм
- робочий настил – 6-11 мм
За ступенем відповідальності споруда відноситься до ІІ класу – γn = 0,95
Граничний прогин для настилу fu = l /150 <3, т. 2.2>
Граничний прогин для балки fu = l /250 <3, т. 2.2>
.
Дата добавления: 24.03.2011

КП 1671. Курсовий проект - Проектування земляних робіт площадки розміром 160 х 120 м | AutoCad

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.
ВСТУП.
1. ПЛАНУВАННЯ ПЛОЩАДКИ.
1.1. Характеристика об’єкта і умов виконання робіт.
1.2. Визначення об’ємів насипу та виїмки.
1.3. Розподіл земляних мас на площадці.
1.4. Розрахунок тривалості різання та переміщення ґрунту для двох варіантів механізації процесу.
1.5. Визначення техніко-економічних показників варіантів.
1.6. Складання калькуляції трудових затрат і заробітної плати.
1.7. Технологічні розрахунки.
1.8. Визначення техніко-економічних показників проекту.
2. КОПАННЯ КОТЛОВАНУ.
2.1. Характеристика об’єкта і умов виконання робіт.
2.2. Визначення об’єму котловану.
2.3. Вибір способу виконання робіт і комплектів машин (у двох варіантах), а також визначення тривалості виконання робіт за варіантами через експлуатаційну продуктивність.
2.4. Визначення техніко-економічних показників варіантів. Порівняння та вибір остаточного варіанту виконання робіт.
2.5. Складання калькуляції трудових затрат і заробітної плати.
2.6. Технологічні розрахунки.
2.7. Визначення техніко-економічних показників проекту.
3. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

Характеристика об’єкта
Згідно завдання на навчальний курсовий проект необхідно спланувати площадку розміром 160х120 м з нульовим балансом земляних мас, тобто без ввозу додаткової землі чи вивозу надлишку за межі площадки.
Рельєф площадки заданий горизонталями з кроком 0,5 м. Спланована площадка повинна мати проектні ухили вздовж більшої сторони і3=0,003 та вздовж короткої сторони і4=0,004.
Ґрунти на площадці представлені пісками. .
Дата добавления: 04.04.2011
РП 1672. СБ Реактор - растворитель для растворения металлического плутония, диоксида плутония | Компас

1 Данный чертеж разработан согласно техническому заданию № КБ/00-252 от 13.10.2000 г.
2 УКТ IB предназначен для транспортировки закрытых источников
2.1 Со-60 с активностью, max кКи 18,6
2.2 Cs- 137 с активностью, max кКи 64,2
3 Группа согласно РД 95 10541 – 98
3.1 Контейнер 4
3.2 Тара охранная 5
4 Согласно ГОСТ 16327 – 88
4.1 Вид I
4.2 Тип В(U)
5 Внешнии факторы 5.1 Абсолютное давление (атмосферное ),МПа (кгс/см1618;) не ниже 0,025(0,25)
5.2 Температура окружающей среды, К (1616;С) 213...343(минус 60... +70)
5.3 относительная влажность при температуре 351616;С, % 98
6 Температура на поверхности УКТ IB не более,К ( С) 323(50)
7 В комплект входит
7.1 Контейнер IB- 18600 7.1.1 Давление рабочее избыточное в гнезде контейнера, не более МПа(кгс/см1618;) 0,1(1)
7.1.2 Рабочая температура в гнезде контейнера ,не более К(С1637; ) 573 (300)
7.1.3 Толщина защиты, мм : - по вольфраму 65; - по свинцу 140
7.1.4 Масса пробки контейнера,кг 64
7.1.5 Масса контейнера,кг 895
7.1.6 Основной материал: - корпуса сталь 12Х110Т; - защиты вольфрам,свинец
7.2 Тара охранная ТОIB-18600/1275
7.2.1 Масса охранной тары,кг 385
7.2.2 Основной материал сталь 12Х11
8 Скорость коррозии в технологических,обмывочных и дезакти-вирующих средах , мм/год менее 0,1
9 Назначенный срок службы, лет 10
10 Транспортная категория упаковки III
11 Характеристика транспортируемого вещества радиоактивное вещество особого вида.
12 Степень опасности УКТIB ядернобезопасна
13 Габаритные размеры, мм 1200х1200х1226 (h)
Дата добавления: 06.04.2011
КП 1673. Курсовий проект - Технологія влаштування монолітного залізобетонного каркаса і кам'яних стін багатоповерхового будинку | AutoCad

1. Геометричні розміри будівлі:
ширина буівлі А=22м;
довжина будівлі Б=34м;
радіус закруглення R=7м;
ширина клітини В=8м;
довжина клітини Г=7м.
2. Висота поверху - 3,0м.
3. Кількість поверхів – 9.
4. Цегла – 88мм.
5. Вид кладки – середньої складності.
6. Площа прорізів стін – 18%.
7. Армування кладки – 18 кг/м3.
8. Сітка колон – 7х8м (переріз 45х45см).
9. Приведена товщина перекриття – 18см.
10. Армування колон та перекриття – 280 кг/м3.
11. Товщина зовнішніх стін – 510мм.
12. Товщина внутрішніх стін – 380мм.
13. Пройоми в перекриттях складають 5% їх площі.
14. Підвалини, гідроізоляція, перекриття підвалин виконано, отже проектувати тільки зведення установлених по завданню поверхів та їх монолітного перекриття.
15. Монтаж сходових маршів та площадок прийнято по 2 штуки на кожен поверх.
16. Виробка – 90%.


- виліт стріли 4,8-25м;
- вантажопідйомність 4-8 т;
- максимальна висота підйому 32-42 м.
Дата добавления: 06.04.2011
КП 1674. Курсовой проект - Прокладка трубопровода | AutoCad

1. Определения очертания траншеи
2. Подсчет обьема земляных работ
3. Расчет необходимого количества транспортных средств для обслуживания экскаватора
4. Технико-экономическое сравнение вариантов средств механизации и выбор экономического для отрывки траншеи
5. Выбор крана для прокладки трубопровода
6. Проектирование графика производства работ
7. Уплотнение грунта при обратной засыпке пазух траншеи
8. Отрывка траншеи
9. Монтаж трубопроводов
10. Обратная засыпка с уплотнением
11. Техника безопасности при земляных работах
12. Литература

Исходные данные для проектирования
1. Диаметр труб –500мм;
2. Уклон трассы – 0,001;
3. Вид грунта – песок;
4. Дальность транспортировки грунта в отвал – 4 км;
5. Отметка поверхности земли на нулевом пикете –137,1м;
6. Отметка поверхности земли на десятом пикете –135,8м;
7. Отметка верха трубы на нулевом пикете –134,4м;
8. Протяженность трубопровода – 1000 м;
9. Материал труб – чугун.
Дата добавления: 10.04.2011
РП 1675. ЕМ Кисневої пункт | AutoCad

, ремонтне освітлення. Для світильників робочого освітлення використані світильники з компактними люмінесцентними лампами рівномірного освітлення, які підвішуються на несучих тросах. Керування освітленням здійснюється - місцево за допомогою вимикачів. Напругу 12В для електроприймачів ремонтного освітлення передбачається отримувати від ящика з понижувальним трансформатором ЯТП-250/220/12В. Щит керування криогенним газифікатором підключається до існуючого ящика з рубильником кабелем ВВГнг-0,66, який знаходиться в цьому ж приміщенні. Простір перед входом в приміщення передбачаєтсья освітлювати в нічний час.
Групові мережі електроосвітлення 3-х провідні, виконуються кабелями марки ВВГнг-нд -  відкрито по будівельним конструкціям на скобах, на тросі - до світильників. Силові мережі 4-х, 5-ти провідні, виконуються кабелями марки ВВГнг-нд, прокладаються відкрито на скобах.
В приміщенні криогенної гасифікації по периметру приміщення передбачається влаштувати контур - сталь штабова 25х4мм, висота встановлення h=0,, з'єднання виконати зварюванням. До контура необхідно приєднати відкриті провідні частини та сторонні провідні частини усього устаткування, контур повинен мати електричний зв'язок з заземлювальним пристроєм. Для заземлення несучих тросів для прокладки електроповодки прийняти провід гнучкий марки ПВ3. Основна система зрівнювання потенціалів має бути виконана шляхом об'єднання між собою наступних провідних частин:
- контур заземлення; металеві частини будівельних конструкцій, технологічне устаткування; металеві трубопроводи інженерних комунікацій, системи для прокладки кабелів та проводів; відкриті провідні частини електрообладнання. 
Проектом передбачається захист тенологічного устаткування від статичної електрики (резервуари, трубопроводи, автоцистерни під час заправки), на поверхнях яких можуть утворюватись небезпечні заряди. Обладнання приєднується до заземлювального пристрою з опором струму розтікання R=30Ом за допомогою захисних провідників. Під час обслуговування автоцистерн, корпуси останніх приєднуються до заземлювального пристрою через пристрій заземлення УЗА-3В (вик. ІР66) за допомогою гнучких провідників з універсальними затискачами.


1. Загальні дані. 
2. План розташування групової мережі робочого освітлення, силової мережі і електрообладнання. 3.Принципова однолінійна схема розподільчої мережі. 
4. лан розташування заземлювального пристрою. 
5. Пристрій заземлення автоцистерн. 
6. Схема системи зрівнювання потенціалів.
Дата добавления: 10.04.2011
КП 1676. Курсовий проект - Виробництво земляних робіт | AutoCad

Вступ
1. Коротка характеристика району будівництва
2. Вертикальне планування майданчика та визначення об’ємів земляних робіт
2.1. Визначення чорних, середньої та проектних позначок
2.2. Визначення об’ємів робіт
2.2.1. Визначення об’ємів робіт за майданчиком
2.2.2. Визначення об’ємів робіт у схилах
3. Визначення об’ємів робіт у котловані та траншеї
3.1. Визначення об’єму робіт у котловані.
3.2. Визначення об’єму робіт в траншеї для комунікацій
4. Розрахунок об’ємів при виконанні інших земляних робіт
5. Вибір комплекту машин для виконання комплексу земляних робіт.
6. Визначення продуктивності комплексу машин
6.1. Визначення експлуатаційної продуктивності машин
6.2. Визначення нормативної продуктивності машин
7. Визначення кількості машин у комплекті
8. Визначення кількості автотранспортних засобів
9. Розрахунок параметрів забою
10. Виробнича калькуляція трудових витрат
11. Розрахунок календарного графіку виробництва робіт
12. Техніко-економічні показники за комплексом робіт
13. Охорона праці та техніка безпеки виконання земляних робіт
Література

Земляні роботи включають: вертикальне планування майданчику, розробка котловану та траншеї для комунікацій. Після визначення об’ємів земляних робіт, потрібно обирати комплект машин, для яких визначаємо основні їх показники: кількість, продуктивності експлуатаційну та нормативну. Наступним етапом є розрахунок параметрів забою, після чого ведеться розрахунок виробничої калькуляції та виконується календарний графік виробництва.
Дата добавления: 11.04.2011
1677. Вентиляція і кондиціювання промислових цехів | Компас

У файлі розміщенно: 2 аркуші А1 (плани, аксонометрії, розміщення машин, принципове креслення машин для системи вентиляції та кондиціювання), зміст, пояснювальна записка з розрахунками, таблицями та додатками, специфікацією.
Дата добавления: 12.04.2011
КП 1678. Курсовий проект - Теплопостачання району міста Кіровоград | Компас

ВСТУП
1 ВИХІДНІ ДАНІ
2 ОПИС СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
3 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ
4 РОЗРАХУНОК І ПОБУДОВА ГРАФІКІВ ТЕПЛОВОГО СПОЖИВАННЯ: ГОДИННИХ, РІЧНИХ, МІСЯЧНИХ
5 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СПОСОБУ РЕГУЛЮВАННЯ
6 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ ТЕПЛОНОСІЯ
7 РОЗРОБКА РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
8 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК З УВ’ЯЗКОЮ ВІДГАЛУЖЕНЬ
9 ПОБУДОВА ПЄ’ЗОМЕТРИЧНОГО ГРАФІКУ
10 ПІДБІР МЕРЕЖНИХ ТА ПІДЖИВЛЮВАЛЬНИХ НАСОСІВ
11 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ
12 РОЗРАХУНОК І ПІДБІР КОМПЕНСАТОРІВ І ОПОР
13 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ОПОРИ
14 РОЗРАХУНОК ВНУТРІШНІХ МЕРЕЖ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
14.1 Визначення розрахункових витрат гарячої води
14.2 Визначення розрахункових витрат теплових потоків на потреби гарячого водопостачання
14.3 Підбір лічильника води
14.4 Гідравлічний розрахунок трубопроводів подаючої системи ГВС
14.5 Визначення тепловтрат і циркуляційних витрат у подаючи трубопроводах системи ГВС
14.6 Гідравлічний розрахунок циркуляційного кільця
14.7 Підбір насосу
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Додаток А. Специфікація матеріалів та обладнання
Додаток Б. Графік теплового споживання
Додаток В. Річний графік споживання тепла по місяцях
Додаток Г. Температурний графік мережевої води
Додаток Д. Механічна схема розрахункових навантажень між нерухомими опорами
Додаток Е. Канал типу КЛс 120-120


Згідно завдання на виконання курсового проекту з дисципліни “Теплопостачання” необхідно запроектувати систему теплопостачання району міста Кіровоград, з заходами енергозбереження.
Район міста Кіровоград територіально поділено на шість кварталів:
Квартал I – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=15 (га).
Квартал II – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=24 (га).
Квартал IIІ – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=10 (га).
Квартал IV – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=15 (га).
Квартал V – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=17 (га).
Квартал VІ – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=14 (га).
Кліматичні дані району будівництва прийнято згідно <4, табл.1.3], і становлять:
1. Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення -22оС ;
2. Густина населення Р = 390 (люд/га);
3. Загальна площа f = 24 (м2/люд);
4. Розрахункова температура теплоносія: τ1 = 130(0С), τ2 = (700С);
5. Тип прокладки теплової мережі – канальна;
6. zОП = 211;
7. Расп. напір холодного водопостачання – 42 (м);
8. ГВС:
- тепловий пункт – ІТП;
- кількість поверхів – 9 поверхів.


На сьогоднішній день в Україні дуже розвинена система централізованого теплопостачання громадських, адміністративних та промислових об’єктів.
Робота систем гарячого водопостачання пов'язана з великим споживанням теплоти і енергії. Так, в житлових будинках річні витрати теплоти на гаряче водопостачання і опалювання приблизно рівні. Тому забезпечення раціональної і економічної роботи систем гарячого водопостачання є важливим завданням.
Згідно із завдання місто Кіровоград поділено на 6 кварталів, кожен із яких має своє теплове навантаження, сумарна витрата теплоти кварталів складає 119,3МВт.
Основною задачею гідравлічного розрахунку являється визначення діаметрів трубопроводів, а також втрат тиску на ділянках теплових мереж. Головною магістраллю являється найбільш навантажена гілка мережі (1-2-3-9), сума втрат тиску складає 198115,3Па. За даними результатами в одному випадку нев’язка перевищує 10%, тому втрати тиску потрібно вирівняти за допомогою встановлювання дросельних шайб, або спеціальну балансувальну арматуру, яка збільшить коефіцієнт місцевого опору і забезпечить нормальну роботу системи.
Для зменшення тепловтрат я підібрала товщину ізоляційного матеріалу, відповідно на подачу 0,236 м і зворотній теплопровід 0,211м.
Відповідно за допомогою п’єзометричного графіка я підібрала 2 мережних насоса СЭ-800-160, і 2 насоси 3К - 6 один з яких резервний.
Дата добавления: 12.04.2011
1679. Электроснабжение 2-х этажного жилого дома | AutoCad

220В., 50Гц. - Коммерческий учет расхода активной электроэнергии предусматривается однофазным электронным счетчиком, устанавливаемым в щите ЩУЭ, размещенном на внешней стене дома. Технический учет расхода активной электроэнергии левой и правой половины дома выполняется индукционными счетчиками, установленными в щитках ЩУР-1 и ЩУР-2. -Система заземления принята TN-C-S. - Электроснабжение жилого дома выполняется от дополнительно устанавливаемой опоры N°3/5, трансформаторной подстанции ТП N°398, Л3. Питающая сеть до устанавливаемой опоры выполняется по ВЛИ-0,38кВ проводом САСП-50 - Питающая сеть от конечной опоры ВЛИ-0,38 до опоры N°3/5 и от опоры N°3/5 до вводного устройства дома, выполняется проводом САПсш-2х25, а от ВУ до щита ЩУЭ кабелем АВВГ-2х25. - Распределительная сеть от щита ЩУЭ до учетно-распределительных щитов ЩУР-1, ЩУР-2 выполняется кабелем АВВГнг-ls-3х10, прокладываемым по наружным строительным конструкциям в металлорукаве и в пустотных перегородках внутренних стен дома открыто. - В качестве дополнительного повышения электробезопасности в групповых сетях ванн дома предусматривается установка устройств защитного отключения УЗО. - Групповые сети выполняются трехпроводным кабелем ВВГ-3х1,5, прокладываемым в гофрированных пластмассовых трубах в подвесных потолках, и кабелем ВВГнг-ls-3х1,5 в пустотных перегородках стен.
Дата добавления: 27.04.2011
КП 1680. Курсовий проект - Екскаватор гідравлічний | Компас

Вступ
1 Вихідні дані для проектування
2 Визначення основних параметрів екскаватора
2.1 Маса екскаватора і розміри ковша
2.2 Розміри базової частини екскаватора
2.3 Визначення маси вузлів екскаватора
2.4 Розміри робочого обладнання і робочої зони екскаватора
3 Визначення величини роботи, необхідної для переміщення елементів робочого обладнання
3.1 Визначення сили опору копанню поворотом ковша
3.2 Робота при копанні поворотом ковша
3.3 Визначення сили опору копанню поворотом рукоятки
3.4 Робота при копанні поворотом рукоятки
3.5 Робота при піднятті стріли
4 Визначення параметрів насосної установки і двигуна
5 Розрахунок механізму обертання платформи
6 Розрахунок приводу гусеничного рушія
7 Стійкість екскаватора при обладнанні зворотною лопатою
Графічна частина
Використана література

Вихідні дані для проектування
1 Категорія ґрунту – ІІІ.
2 Місткість ковша – 2 м3.
3 Щільність розроблювального ґрунту – 2000 кг/м3.
4 Допустимий граничний тиск на ґрунт – 90 кПа.
5 Кут внутрішнього тертя – 381616;.


1.Об’єм ковша, м 2,6
2.Найбільший радіус копання, м 12,27
3.Висота вивантаження, м 8,22
4.Найбільша глибина копання, м 7,62
5.Маса екскаватора, т 62,4
6.Колія, м 3,52
7.База, м 4,35
Дата добавления: 01.05.2011


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.